To the Lawyer's Day, October 8, 2021, I decided to time our communication on the topic of Artificial Intelligence with lawyers of one of the most powerful law firms in the Zaporizhzhia region - Fortress of Law! There was so much material that we decided not to hurry and work comprehensively on scientific theses, posting the final publication on the official website of IHRDonAI for the Day of Advocacy of Ukraine, December 19, 2021.
I have been lucky to work with this wonderful organization for two years now: strong and reliable - a real Fortress of Law! I represent the interests of the firm as a Speaker in the International direction, inter alia within the World Research Advocacy Program COMPATRIOT (WAP COMPATRIOT).
For over 15 years, Fortress of Law has been protecting the rights and freedoms of citizens, seeking fair solutions, and is a professional and loyal partner for thousands of clients!
Our spacious modern and cozy office is located on the ground floor at adress:
city of Zaporizhzhia,
Juvileinyi Avenue, 14,
contact numbers: +380 (50) 295-03-87; +380 (67) 614-29-69.
Welcome to the Fortress of Law!
І ось великий успіх – у День Юриста, 8 жовтня 2021 року, протягом кількох годин нам вдалося застати всіх на робочих місцях, у своїх кабінетах! Це рідкість – адже трудимося ми навіть у вихідні та свята, і дуже часто – поза офісом: у судах, відділеннях поліції, органах влади та місцевого самоврядування, нотаріаті, підрозділах податкової та державної виконавчої служби, інших держустановах; у відрядженнях по країні та за кордоном!
Ми дізналися сьогодні багато нового, цікавого та корисного! Про кейс нашого спілкування домовилися заздалегідь, щоб як слід прокачати тему залучення Штучного Інтелекту в юридичній сфері.
Своє перше запитання я ставлю засновнику та керівнику Fortress of Law, юристу та економісту, адвокату Едуарду Шершньову:
Шершньов Едуард Анатолійович,
адвокат з 2003 року,
юридичний стаж 28 років.
- Чи потрібний юристам Штучний Інтелект, як Ви думаєте, Едуарде?
- Наскільки я орієнтуюсь у даному питанні (до речі, багато в чому завдяки Вашій правозахисній діяльності, Поліна, і я вдячний Вам за це), експерти вже давно проаналізували користь та ризики впровадження IT-технологій у правозастосовну сферу. Чимало фахівців відзначили плюси широкомасштабного впровадження інформаційних технологій у сферу юриспруденції. Однак слід врахувати, що використання Штучного Інтелекту вимагає вирішення не тільки технічних, але й етичних питань. І головний із них – відповідальність за дії ШІ: хто візьме на себе ці ризики? Адже нерідко у нас прийнято говорити про плюси, а про мінуси – поки що тиша.
- Що ж! – погодилася я. – Відповідальність – це наріжний камінь у цьому питанні, і його треба піднімати та гостро обговорювати!
Адвокат кивнув, а я знову виявила допитливість:
- Тобто Ви не взяли б зараз на озброєння Штучний Інтелект?
– Взяти на роботу робота-юриста? – розсміявся Едуард Анатолійович. – Ні, поки не готовий. Це, по суті, джерело підвищеної небезпеки як автомобіль, проте ризики його використання законодавцем не оцінені і не прописані. Я не готовий брати на себе (або покласти на когось із наших адвокатів) відповідальність за програмний збій або помилку Штучного Інтелекту! Авторитет наробляється роками, а втрачається за мить.
- Зрозуміло, дякую. А скажіть, Едуарде, як для людини, яка має дві вищі освіти: юриста та економіста, для Вас Штучний Інтелект – це помічник чи конкурент?
- Чесно кажучи, на сьогодні – ні те, ні інше. Відповідаю Вам, Поліна, як практик. У нашій країні ця галузь поки що не знайшла відчутного відображення у здійсненні правосуддя чи інших сферах юридичної діяльності. В економіці – так, але ми сьогодні цієї теми не торкаємось, вона надто велика, і ми ризикуємо тоді пробути в дискусії всім колективом найближчий вікенд. А це неправильно, всім треба відпочити. Проте я розумію, що вже незабаром реалії для юристів зміняться, і тоді доведеться взяти до уваги як плюси, так і мінуси Штучного Інтелекту!
Я поділилася з Едуардом Анатолійовичем інформацією про досвід у взаємодії з ШІ, що проводиться в різних країнах світу в юридичній площині. При цьому Штучний Інтелект не так програмують, скільки навчають виконанню певних завдань. Зокрема, у сфері онлайн-консультації, в одній із західних компаній на ШІ поклали консалтингову частину роботи з клієнтами. Для навчання юристам довелося опрацювати десятки тисяч звернень на тему порушення прав споживачів та розподілити їх на кілька десятків категорій. Методом семантичного аналізу, ШІ досліджував процес розподілу та навчився розподіляти звернення самостійно.
За три місяці робот-юрист встиг надати понад дві тисячі консультацій. Точність розподілу справ за категоріями у нього досягла 70%, а при отриманні від користувачів відповіді на його уточнюючі питання – 95%. Успіхи Штучного Інтелекту відразу викликали побоювання в юридичному співтоваристві: мовляв, роботи-юристи зможуть незабаром витіснити з професії юристів-людей.
- Все можливо, Поліна, – кивнув Едуард, обмірковуючи почуте. – Із практики можу сказати, що припускаю ймовірність того, що Штучному Інтелекту під силу виконувати рутинну роботу. Але у складних випадках без допомоги грамотного та досвідченого фахівця-людини все-таки не обійтися. Тому ШІ слід сприймати швидше не як загрозу, а як нашого помічника: на першому плані – юрист, на другому – Штучний Інтелект.
До нас уже кілька хвилин як приєдналася адвокат Ірина Шкуліпа, яка повернулася із судового засідання, і спеціалізується на цивільних та кримінальних справах. Вона граційно присіла поруч і слухала наші міркування:
Шкуліпа Ірина Олексіївна,
адвокат з 2019 року,
юридичний стаж 10 років.
– Класна тема! – посміхнулася вона. – Думаю, Штучний Інтелект звільнить юристів від маси одноманітних справ, безперечно. Але тоді виникне питання, як правильно розпорядитись отриманим вільним часом? Кожному з нас, усім правознавцям, треба буде вдосконалюватися, щоб стати тим самим «грамотним і досвідченим фахівцем», якого згадав Едуард Анатолійович. Адже багато юристів у всіх сферах поставили на паузу питання покращення своїх навичок! Інакше висловлюючись, конкуренція посилиться глобально, адже ринок найпростіших юридичних опцій займуть нейронні мережі ШІ! Стане менше рутинної роботи для юристів-людей, а тому емоційна та розумова напруга зросте багаторазово! До корпоративної конкуренції серед юристів додасться битва за місце під сонцем із юристами-роботами, і витримають цю гонку лише найсильніші!
- Ого! Ну, що ж, намагатимемося відповідати викликам часу, адже ми – Фортеця Права! – посміхнувся Едуард Анатолійович Шершньов.
- Прозвучало як вигук царя Леоніда: Це – Спарта! з фільму «300 спартанців» – зауважила я з усмішкою, і ми дружно розсміялися. – А Ваші, Ірина, алегорії мене просто захопили: "Битва за місце під сонцем..."! Так і є, дякую!
- Дякую Вам, Поліно, за Вашу діяльність! Це дуже цінно – те, що Ви витрачаєте свій особистий час, намагаючись покращити наш світ! З цікавістю стежу за Вашими публікаціями!
- Цілком підтримую – Поліна у нас молодець! – кивнув Едуард. – І, повертаючись до нашої теми, зауважу: не можна не відзначити і соціальну складову питання. Адже Штучний Інтелект не лише спрощує роботу професійних юристів, а й робить юридичну допомогу доступнішою для людей!
- На рахунок «спрощує» нашу роботу я б таки посперечалася, – знизала плечима Ірина Шкуліпа, і посміхнулася, – але в День юриста не буду!
- Отже, підіб'ємо попередні підсумки нашої невеликої дискусії, – запропонувала я з посмішкою. – Ми дійшли висновку: Штучний Інтелект не захопить юридичну професію, оскільки творчу частину юридичної діяльності ШІ замінити не зможе. При цьому рутинна частина (складання однотипних документів, обробка інформації за заданими алгоритмами й т. і.) вже зараз (повільно, але впевнено) занурюється у сферу автоматизації.
- Це факт! – погодилися зі мною адвокати.
- На першому плані – юрист, на другому – ШІ, – повторив свою думку Едуард Анатолійович. – Це ключ до успіху! Принаймні дуже хотілося б на це сподіватися.
- Як голова наукового сектору студентської ради юрфаку ЗНУ, я задумалася над питанням: а як вплине на формування професійного досвіду юристів практика, за якої Штучному Інтелекту передаються на виконання всі прості юридичні операції? Адже такі операції є елементами навчання юристів-початківців! Чи не призведе це до появи юристів, які не знають базових принципів та елементів юридичної діяльності?
- Гарне питання, Поліна! – посміхнувся Едуард Шершньов.
До нас приєдналася адвокат Тетяна Нікітіна.
Нікітіна Тетяна Геннадіївна,
адвокат з 2008 року,
юридичний стаж 18 років.
У відповідь на моє запитання вона замислено промовила:
- Мені здається, навпаки, Поліна. Наприклад, моя спеціалізація – житлові та сімейні спори. Вкрай емоційний кластер нашої діяльності. Немає часу на рутину, багато спілкування та найнеймовірніших конфігурацій людських відносин. І мені очевидна потреба у трансформації юридичної професії, коли стажери та асистенти не повинні займатися виконанням елементарних завдань, а відразу переходити до більш складних і цікавих!
Я посміхнулася і глянула на керівника Fortress of Law.
- Думаю, ви обидві маєте рацію, – Едуард Анатолійович примирливо поплескав нас по плечах, вибачився і пішов у свій кабінет, щоб відповісти на важливий телефонний дзвінок.
До бесіди приєднався адвокат Валентин Пряников, який розвиває міжнародний сектор діяльності Fortress of Law.
Пряников Валентин Станіславович,
адвокат з 2020 року,
юридичний стаж 28 років.
Вислухавши наші тези, він помітив:
- Я згоден з вашими думками, друзі! Думаю, істина десь посередині. Я тут теж трохи підготувався до теми нашої бесіди. Справа в тому, що у кейсі, який ми обговорюємо, будь-який Штучний Інтелект – результат взаємодії IT-фахівців та юристів, і у зв'язку з цим перед нами стоїть 5 основних завдань:
1. Визначити Мету: навіщо саме IT-продукт використовуватиметься? Вивчити попит та пропозицію у цьому секторі, визначити коло клієнтів.
2. Запровадити Алгоритм взаємодії, що включає відповідні вимоги чинного законодавства.
3. Адаптувати IT-продукт до запиту конкретного клієнта.
4. Забезпечити Гнучкість та Мобільність: IT-продукт повинен оперативно варіювати в рамках закону, виходячи із суб'єктивних (бажання клієнта) та об'єктивних (зміна ситуації) факторів.
5. Здійснювати особистий Контроль: системно та максимально вникати у процес, не покладаючись виключно на ШІ.
Всі посміхнулися, а Ірина Шкуліпа заплескала у долоні:
- Браво! Одразу видно, що до нас приєднався кандидат юридичних наук!
- Дякую Вам, Ірино, – посміхнувся у відповідь Валентин Пряников. – Справді, академічний підхід притаманний моїм тезам, але як адвокат, я все ж таки наймолодший у нашому колективі і лише навчаюсь, зокрема у Вас. Доповню свою думку. Вважаю, що юристам доцільно створити певну програму для себе та використовувати Штучний Інтелект у вигляді сервіс-інтерфейсу, який допоможе нам самостійно виробляти нові автоматизовані продукти.
- Згодна, – кивнула Тетяна Нікітіна. – Наприклад, у судочинстві існує велика кількість процесів, що ґрунтуються на формальних правилах, коли від волевиявлення певного учасника судочинства залежить подальший хід процесу (наприклад, наказне провадження). Тут цілком можливе застосування автоматизованих систем!
- А можна я додам аргумент до своєї точки зору щодо навчання студентів? – я підняла руку, як у школі, бо почувала себе першокласником серед шановних адвокатів.
- Звичайно, Поліна, – до нас повернувся Едуард Шершньов і з цікавістю приєднався до діалогу, – Ми завжди до Вас прислухаємось! Наші міжнародні комунікації без Вас були б дуже складними! Так що сміливо поділіться з нами Вашими аргументами!
- Я проходжу зараз два онлайн-курси у Гарварді і вже більше року систематично спілкуюся з викладачами різних вишів, у тому числі закордонними. І звернула увагу на необхідність перегляду навчальної програми наших юридичних факультетів та вишів. У закордонних юридичних навчальних закладах студенти давно вивчають такі дисципліни як Legal tech, Legal design, а ми, на жаль, ні. Я вважаю, що студентам-юристам уже зараз треба усвідомити, що, швидше за все, після отримання ними дипломів, рутинна юридична робота, яка є зараз, ляже на плечі Штучного Інтелекту. Отже, кожному студенту вже сьогодні треба замислитися: яку творчу частину в юридичну діяльність зможе привнести саме він!
Адвокати дружно погодилися зі мною і трохи пожартували на цю тему.
До нас приєднався також адвокат Олександр Ярошенко, який повернувся із судового засідання з перемогою і перебував у зв'язку з цим у піднесеному настрої. До речі, у 2020 році Запорізька обласна рада нагородила Олександра іменною грамотою за успіхи у роботі.
Ярошенко Олександр Олегович,
адвокат з 2007 року,
юридичний стаж 20 років.
Я поставила Олександру, який спеціалізується на цивільних та кримінальних справах, питання щодо ролі ШІ у судочинстві.
Питання непросте, тому йому передувала невелика преамбула.
Отже, ідея використання Штучного Інтелекту для аналізу судової практики не є новою. Вже десятиліття у світі розробляються і застосовуються інструменти на базі ШІ, здатні з високою ймовірністю спрогнозувати рішення судді у спорі. Нині такі технології використовуються переважно закордонними юристами та адвокатами для підготовки до судових процесів, але нічого не заважає адаптувати їх рішення для внутрішніх потреб держави та судової системи в Україні.
ШІ здатний визначити закономірності судової практики, виходячи з великої бази доступних судових рішень. При належному настроюванні він також може знаходити рішення, що істотно відрізняються від загальноприйнятої практики. У деяких випадках часте прийняття “нетипових” рішень одним суддею може бути маркером, який свідчить про його несумлінність. Водночас важливо розуміти, що висновок ШІ про нетиповість рішень, що приймаються суддею, може бути лише сигналом до проведення більш детального аналізу діяльності такого судді і в жодному разі не може стати підставою для зарахування судді до категорії недобросовісних.
Використання ШІ для виявлення недобросовісних суддів не повинно впливати на здатність суддів приймати незалежні, а іноді навіть і досить дискусійні рішення, що суперечать існуючій судовій практиці. Зрештою, не можна забувати про те, що судова практика перебуває у постійному розвитку, й іноді навіть усталені парадигми можуть піддаватися перегляду.
- Скажіть, Олександре, як Ви ставитеся до подібного наступу ШІ на судочинство?
- У наших реаліях ця інформація мені здається дуже далекою від практики. До того ж будь-який вплив на суд у нас суворо заборонений!
- Олександре, а ми можемо змоделювати ситуацію з повноцінним вирішенням малозначних спорів Штучним Інтелектом без участі судді у процесі?
- І це, на мій погляд, поки що передчасно, Поліна! Водночас використання ШІ у ролі помічника, здатного швидко проаналізувати всю суть малозначного спору та надати судді найбільш доцільні варіанти вирішення справи із супутньою аргументацією, посиланнями на релевантне законодавство та судову практику, цілком реальне. Цей варіант дозволить суттєво заощадити час суддівського корпусу, при цьому залишить за суддями можливість вибору своєї лінії поведінки, адже рекомендації ШІ матимуть лише допоміжну роль.
- І ось ми знову прийшли до участі ШІ в юриспруденції лише як помічника, на других ролях, – наголосила Ірина Шкуліпа.
- Можливо, просто ніхто з нас не готовий поставити в один ряд із нами, на рівних, робота-юриста! – посміхнулася Тетяна Нікітіна.
- Тільки якщо робот сам за себе відповідатиме! – кивнув Едуард Шершньов. – Тільки хто тоді піде за порадою до такого робота? Що з нього взяти у разі фіаско?
- Сподіваюся, нас не дорікнуть у дискримінації роботів, – розсміявся Олександр і ми всі разом з ним.
Я тут же поділилася з колегами інформацією про те, що Європейська комісія з ефективності правосуддя Ради Європи у 2018 році прийняла Європейську етичну хартію про використання Штучного Інтелекту в судових системах та навколишніх реаліях. Закріплено п'ять основоположних принципів щодо використання ШІ при здійсненні правосуддя:
1. Принцип дотримання фундаментальних прав людини у процесі розробки та впровадження Штучного Інтелекту.
2. Принцип неприпустимості дискримінації окремих осіб чи груп осіб.
3. Принцип забезпечення якості та безпеки під час обробки даних.
4. Принцип прозорості, неупередженості та достовірності при обробці даних.
5. Принцип контролю з боку користувача.
- О, бачите, я, як знав: другий принцип стосується дискримінації! – розсміявся Олександр Ярошенко.
– Ага, а п'ятий принцип – контроль користувача, – посміхнувся Валентин Пряников. – А я наївно думав, що розповів про щось нове…
Едуард Шершньов задумливо сказав:
- Цікава виходить ситуація! У разі заміни судді комп'ютерною програмою ми втратимо «людське» судження, а придбаємо сухе запрограмоване рішення без «духу права». Таке рішення не базуватиметься на внутрішньому переконанні судді, адже це порушення закону!
- Згоден. У такому разі англосаксонська правова сім'я повністю втратить нові судові прецеденти, а наша континентальна (романо-германська) – окремі думки суддів, – додав Валентин Пряников.
- Цікаво, Поліна, а як взагалі Штучний Інтелект визначатиме вірність рішення того чи іншого судді? – запитала Тетяна Нікітіна.
Я посміхнулася і зізналася чесно:
- Питання непросте. Спробую сформулювати: виходячи з того, що я прочитала у спеціалізованій англомовній науковій літературі, це виглядатиме приблизно так. Програма видасть результат у вигляді балів від 0 до 1. Наприклад, 0.1592 чи 0.378. Оцінки у вигляді балів вкажуть на міру, в якій законодавство «підтримує» одну із сторін процесу. Як результат, якщо рахунок близький до 1, то це означає, що закон за позивача, а якщо близький до 0 – то цю справу слід вирішити на користь відповідача.
- Як все просто! – розсміявся Олександр Ярошенко, – поділюся із суддями цією інформацією, порадую їх…
Усі посміхнулися. Взагалі, слід відзначити піднесений настрій, що панує довкола. Раз у раз тут і там лунали дзвінки та звучали вітання з професійним святом: із судів, поліції, прокуратури, від друзів та колег. У цей час із ділової зустрічі повернувся адвокат Антон Шокот.
Шокот Антон Степанович,
адвокат з 2008 року,
юридичний стаж 30 років.
- Цікаві теми порушуєте, колеги! – широко посміхнувся він, також перебуваючи у святковому настрої. – Дозвольте і мені поділитися думками? Спасибі. Оскільки моя спеціалізація переважно адміністративні та кримінальні справи, і доводиться частенько бувати в судах, зупинюся на моїх враженнях у цьому зв'язку. Отже, головне питання для алгоритму побудови програми, про яку говорить Поліна (незалежно від категорії справи): які саме факти підлягають дослідженню як вихідні дані?
По-перше, це має бути весь масив матеріального законодавства, а щодо судової практики – питання складніше. Попередній аналіз судової практики дуже важливий для саморозвитку програми. Програма (не без допомоги оператора) шляхом моніторингу має відбирати певні критерії однорідних фактів та обставин щодо вже розглянутих справ. Очевидно, що для англосаксонської правової системи це питання легше через існування судового прецеденту, який можна взяти за відправну точку.
А для континентальної правової сім'ї, де судова практика не є джерелом права, і різні судді нерідко використовують різні юридичні конструкції у текстах судових рішень, оцінюючи одні й ті самі фактичні обставини справи по-різному, реалізувати такий алгоритм буде набагато складніше.
По-друге, необхідно визначити, які саме обставини підлягають систематизації, хто їх визначатиме і в результаті нестиме відповідальність. Для кожної категорії справ об'єктивно існують свої закономірності, які потребують окремого дослідження та систематизації.
Загалом, над цим питанням IT-фахівцям потрібно ще добре попрацювати! Як Ви вважаєте, Поліна?
- Захоплена Вашим знанням предмета, Антоне, дякую! Хочу також додати, що ідеї використання ШІ для виявлення недобросовісних суддів та вирішення малозначних спорів дуже добрі і, на мій погляд, перспективні. Але розвиваючи вищезазначені ідеї, слід не забувати про те, що вітчизняне законодавство не регулює цю сферу. Потрібне чимало фінансування, яке у бюджеті країни дуже нескоро можна буде передбачити. Суди України необхідно належним чином обладнати комп'ютерною технікою, навчити всіх учасників судового процесу користуватись новими опціями юриспруденції. І лише потім можна говорити про можливість запровадження ШІ у систему правосуддя.
Валентин Пряников попросив кілька хвилин уваги:
- Поділюсь з Вами цікавими думками нашого італійського колеги та практика – Франческо Контіні. Він тісно співпрацював з кількома міжнародними організаціями та брав участь у розробці Етичної хартії щодо використання ШІ у судових системах Ради Європи, а також Довідкового керівництва щодо зміцнення чесності, непідкупності та потенціалу судових органів ООН. Він зазначає, що вже понад тридцять років досягнення в галузі інформаційно-комунікаційних технологій проникають у роботу судів та органів прокуратури, обіцяючи прозорість, ефективність та радикальні зміни практик роботи, наприклад, перехід на безпаперове судочинство.
І хоча в більшості країн ці обіцянки поки що не виконані, комп'ютерні програми та алгоритми здійснюють дедалі більшу кількість судових процедур.
Нова хвиля технологій заснована на ШІ, і обіцяє змінити способи ухвалення судових рішень. Досягнення цієї мети забезпечується переважно за допомогою особливої технології під назвою «машинне навчання», яка робить прогнози, аналізуючи матеріали справ – як процесуальні документи, так і відповідні судові рішення. На основі аналізу цього набору даних («навчальних даних») встановлюються статистичні зіставлення між справами та відповідними судовими рішеннями.
Чим більше даних опрацює алгоритм, тим точнішими будуть його прогнози щодо нових справ. Таким чином, ці системи «вчаться» (нехай навіть лише з погляду підвищення статистичної точності) відтворювати рішення, які судді ухвалили б у аналогічних справах. На відміну від технологій цифрового обміну даними, що вже використовуються, і документами, ця технологія «прогнозованого правосуддя» (як її часто неправильно називають) покликана впливати на винесення судових рішень. Зверніть на це увагу, колеги!
Потенційний вплив такої технології на правосуддя можна оцінити, вивчивши проблеми, створювані вже використовуваними інформаційними технологіями, такими як системи діловодства та електронного подання документів. В Англії та Уельсі проста арифметична помилка в офіційній формі документа, що використовується у справах про розлучення, за півтора роки призвела до неправильного розрахунку аліментів у 3600 справах. Проблема не в самій помилці, а в причинах, через які Міністерство юстиції та особи, які використовували цю форму, так довго її не помічали. Користувачі зазвичай звертають увагу на інтерфейс і на інструменти, що дозволяють використовувати технологічні системи, а не на їх внутрішню роботу.
Основне питання полягає в тому, чи можливо створити ефективні механізми контролю за внутрішньою роботою ШІ та за алгоритмами, що обробляють дані? Тема досить значна і ми з Антоном вирішили розділити її по-братськи, – посміхнувся Валентин Пряников і кивнув Антону Шокоту, який відразу ж бадьоро включився в розмову:
- І знову мій вихід, прошу уваги, пані та панове! У деяких країнах, включаючи США, використовується технологія, яка робить рекомендації щодо прийняття рішень щодо попереднього взяття під варту. Такі програми використовують алгоритми, що обчислюють ймовірність рецидиву, та «оцінюють», наскільки ймовірно, вчинення обвинуваченим злочину, якщо не укласти його під варту.
Така оцінка ставить суддів у непросте становище. Припустимо, суддя схиляється до того, щоб не утримувати обвинуваченого під варту, але програма вказує на високу ймовірність рецидиву. Чи повинні бути судді готові не погодитися з оцінкою комп'ютера?
А що якщо обвинувачений не буде взятий під варту і вчинить новий злочин? Стандартний аргумент у відповідь на цей аргумент – технологія лише ґрунтується на наявних даних. Є думка, що наукові методи, які нею застосовуються, визначають ймовірність рецидиву з більшою точністю і надійністю, ніж методи, що використовуються суддями. Це хороший аргумент, але як переконатись, що ці дані не містять упереджень? Гарантувати це в цьому випадку набагато складніше, ніж при використанні більш простих технологій.
ProPublica, американська некомерційна організація, яка проводить розслідування у суспільних інтересах, порівняла реальний рецидивізм із прогнозованим. Аналіз 10 тисяч кримінальних справ показав, що "ймовірність оцінки рецидиву темношкірих обвинувачених помилково завищується набагато частіше, ніж ймовірність рецидиву білих обвинувачених, а ймовірність рецидиву білих обвинувачених помилково занижується частіше, ніж ймовірність рецидиву темношкірих обвинувачених". Цей приклад показує, що проконтролювати відсутність упереджень складно і такі системи можуть зробити судові процеси менш справедливими.
І ще хочу поділитись з вами думками, друзі. Якщо все ж таки настане час, коли держава має намір застосовувати Штучний Інтелект не лише як помічника, а й як суб'єкта прийняття рішень, то на законодавчому рівні необхідно змінити алгоритм винесення вердиктів суддями. Чинним законодавством, зокрема, у кримінальному праві, у положеннях статей передбачена величезна частка суб'єктивізму, а саме застосування альтернативних санкцій, «розбіг» за термінами покарання: «від і до», тощо.
Однак застосування ШІ, з його сухими, машинними та неживими розрахунками, може призвести до знелюднення, коли перестане враховуватись унікальність конкретної справи та індивідуальність кожного громадянина. А цього, колеги (впевнений, ви зі мною погодитеся), допустити не можна!
Всі погодились. Далі продовжив Валентин Пряников:
- Проблема контролю стоїть ще гостріше, якщо йдеться про системи ШІ, засновані на машинному навчанні. У такому разі прогнози ґрунтуються на алгоритмах, які згодом змінюються. При машинному навчанні алгоритми «навчаються» (міняються) на основі свого власного досвіду. Коли алгоритми змінюються, ми вже не знаємо, як вони працюють і чому вони поводяться певним чином. Як забезпечити їх підзвітність, якщо ми не маємо ефективних механізмів контролю? Питання залишається відкритим. І поки технічних та інституційних рішень не знайдено, слід керуватися принципом обережності.
- Ось і я про це! Потрібно бути обережними, маючи справу з роботами-юристами. Подякуємо Валентину – як людина, яка відповідає за міжнародний напрямок, він досяг значних успіхів! Це новий напрямок для нашої фірми і завжди непросто робити перші кроки! – підкреслив Едуард.
- Дійсно так! Спасибі, друзі, без Вашої підтримки проект реалізовувався б значно складніше! Суть Програми WAP COMPATRIOT на першому етапі полягає у наданні інформаційної допомоги нашим співвітчизникам за кордоном та глибоке дослідження цих питань. Практика показала, що логістика інформаційних потоків – це вкрай ефективна платформа надання послуг, зокрема юридичних. Експериментальна частина Програми (яка, по суті, має характер філантропії) тривала рівно рік: з 01.06.2020 до 01.06.2021. Ми допомогли безкоштовно (pro bono) десяткам наших співгромадян, які потрапили у неприємні і складні ситуації за кордоном: скоординували з адвокатами, які надають послуги у країні їхнього перебування зрозумілою нашим співвітчизникам мовою. Для популяризації WAP COMPATRIOT ми створили однойменний YouTube-канал, де поділилися десятками тематичних відео (нині це питання закономірно поставлено на паузу).
Ми ґрунтовно ознайомилися з роботою зарубіжних колег у найвіддаленіших куточках нашої планети та налагодили плідну співпрацю. Прийняли участь у Конкурсі НААУ на тему надання послуг pro bono. І вся вищезгадана робота проведена нами безкоштовно, благодійно, за рахунок свого особистого часу. На завершення першої (експериментальної) частини WAP COMPATRIOT ми зіткнулися з об'єктивним фактом: наші ініціативи дуже актуальні й потрібні людям! Проте займатися цими питаннями благодійно (як це робили ми протягом року) надалі неможливо, оскільки логістика почала забирати весь наш вільний час. З іншого боку, займатися цими питаннями на платній основі приватним особам нерентабельно, та й суперечить принципам створення WAP COMPATRIOT. Ця діяльність має стати державною, наприклад, на базі Міністерства закордонних справ для допомоги громадянам, які опинилися за межами України. І тут, до речі, можна й потрібно застосувати Штучний Інтелект!
- Як Міжнародний правозахисник з питань Штучного Інтелекту, я працюю зараз над цією концепцією! – підхопила я з ентузіазмом. – Я повністю у темі діяльності WAP COMPATRIOT і, сподіваюся, що зможу науково довести необхідність створення при МЗС кожної країни такого підрозділу, який супроводжував би і моделював відповідну інформаційну програму (на базі Штучного Інтелекту), щодо надання юридичної допомоги співвітчизникам за кордоном!
Едуард посміхнувся і зааплодував, і з усіх сторін залунали оплески, ми весело аплодували успіхам один одного:
- Браво! Молодці! Дякуємо і Вам, Поліно! Подякуємо також Олександру, Антону, Тетяні, Ірині, загалом, кожному з нас, хто щодня працює і приносить успіх нашій спільній справі! Як бачимо, колеги, сьогодні ми знову відчули себе студентами і зрозуміли, що вчитися треба все свідоме життя! – підбив підсумок Едуард Шершньов. – Кожен із нас пам'ятає, як і де навчався, і як став юристом. Пропоную на цьому завершити наукову частину нашого спілкування та негайно розпочати урочисту!
- Заперечень нема! – почулося з усіх боків. Ми подякували один одному за цікаві факти з життя, пов'язані з темою нашої сьогоднішньої розмови. Адже якщо хочеш чогось досягти у житті та професії, то потрібно постійно вдосконалюватися і вчитися новому! Світ навколо нас мінливий і потрібно відповідати духу змін, принаймні у професійному сенсі.
Хочу також відзначити, що піднімаючи келихи з шампанським і весело спілкуючись, ми раз у раз поверталися до почутого сьогодні. Адже справді, ШІ неухильно наступає на всіх фронтах і впевнено змінює наше життя, хочемо ми того чи ні. Це цікаво, це важливо, це майбутнє вже сьогодні!
З усіх тостів мені особливо запам'яталися і були натхненно зустрінуті колективом слова Валентина Пряникова:
- Я захоплений Едуардом, який заснував Fortress of Law! Я знаю, як йому нелегко давався кожен крок на шляху до успіху. Як важливо та складно щодня тримати високу планку професіоналізму та людяності! Як чуйно і душевно Едуард ставиться до колективу, всіх разом і кожного окремо! Коли з'являється відчуття, що за ним ти, як за стіною! Я бажаю Едуарду та всім нам міцного здоров'я та щастя під мирним небом! А кожному співробітнику та адвокату юридичної фірми Фортеця Права – процвітання та благополуччя, успішних справ та нових перемог! Ура!
Багато добрих слів, цікавого та корисного я сьогодні почула і, спостерігаючи за колегами, ще раз усвідомила, як важливо знайти у своєму житті дружний колектив, де такий чудовий керівник і кожен співробітник намагається не підвести, бути надійним та чесним, і кожен чутний та важливий!
З Днем юриста, друзі, та з Днем адвокатури!
PS. А правозахисну діяльність та комунікації з питань Штучного Інтелекту я обов'язково продовжу!
Дякуємо за підтримку моїй сім'ї, друзям та колегам!
2021, October-December
© Copyright by Polina Prianykova_all rights reserved
